Сповідь Кішібе Рохана

У церкві У Венеції манґака Кішібе Рохан чує жахливу сповідь чоловіка в масці. Він зізнається в тому, що на нього накладене прокляття: за найбільшого щастя він відчуває безнадію. Спровокувало це випадкове вбивство волоцюги. Чоловік, що якнайдужче намагався втекти від щастя, одного дня бачить свою доньку, що невинно грає, і відчуває, що його душу огортає радість. У цю ж мить волоцюга, що наче б то був мертвим, з'являється перед ним і дає складне випробування попкорном. «Як зможеш тричі підкинути попкорн і зловити своїм ротом, моє прокляття розвіється. А як ні — змирися з паскудним розпачем...» Рохан, прослухавши ту дивну сповідь, використовує свою здібність перетворення людей на книги задля читання їх спогадів... І усвідомлює, що прокляття щастя зачепило і його.