Про Петра і Павла

Вокзал переповнений біженцями, німецький офіцер вимагає приміщення для ув'язнених, оголошуючи повітряну тривогу. Хлопчик Паша відстав від поїзда, в якому виїхала його мама, і плаче. Німецький солдат Петро забирає його, оголошуючи, що тепер його мати — велика Німеччина. Петро переконує Пашу захищати Німеччину, але Паша розповідає, що росіяни просто хочуть жити. Вони зустрічають пораненого солдата, який говорить, що війна — це темрява. Петро і Паша знаходять борошно і хліб, щоб випікати хліб.