Післяобрази

Варшав'янка приїжджає до Лодзі, щоб знайти професора Стржемінського, який проводить екскурсію для студентів. Ганна, студентка, зустрічає професора і дізнається, що він перейшов межі в своєму мистецтві. Стржемінський розповідає про післяобрази, пояснюючи, що вони виникають, коли людина перестає дивитися на об'єкт, залишаючи в оці його відбиток. У 1948 році в Польщі проходить перший з'їзд Польської об'єднаної робітничої партії, і Стржемінський стикається з тиском з боку партії, яка вимагає від художників дотримуватися ідеологічної лінії соціалістичного реалізму. Стржемінський, відомий авангардист, відмовляється підкоритися новим вимогам.